Bash (англ. — Bourne Again Shell) — командна оболонка Linux. Найчастіше використовується в Linux за замовчуванням. Надає користувачеві широкий спектр можливостей конфігурації системи.
Віртуальна файлова система (VFS) — компонент ядра Linux, що забезпечує доступ до різних файлових систем. Власне, VFS визначає інтерфейс між ядром і файловою системою, але разом з тим не орієнтована на будь-яку конкретну файлову систему.
Власник файлу або каталогу — користувач, який створив файл або каталог, є його власником. Змінити власника може лише він сам або суперкористувач (root).
Демон (Daemon) — системний процес, часто сервісна функція, що виконується у фоновому режимі і не виводить будь-які дані на термінал.
Завантажувані модулі (loadable kernel module) — додаткові компоненти ядра Linux. Найчастіше такі модулі використовуються для підтримки апаратного забезпечення чи файлової системи. Модулі зберігаються в /lib/modules і мають розширення .ko
Kernel чи ядро системи — це основна частина операційної системи. За рахунок цієї частини системи здійснюється керування пристроями, зв’язок та взаємодія між програмами, розподіл ресурсів, керування процесами тощо. Саме ядро — досить гнучка система, функції якої легко розширюються за допомогою модулів. Крім того, у вже встановленій ОС Linux можна оновити існуюче ядро без необхідності перевстановлювати ОС.
Kernel panic — критична помилка в роботі ядра Linux, коли система не може продовжувати подальшу роботу.
Командна оболонка (shell) — «програма-посередник» між ядром Linux та користувачем. Це середовище, що сприймає команди користувачів, які задаються через командний рядок і за допомогою графічного інтерфейсу. Найпопулярнішими командними оболонками є: bash, csh (C Shell), ksh (Korn Shell).
Командний рядок (CLI) — поле у вікні терміналу, куди користувач вводить команди у текстовому режимі. За допомогою режиму командного рядка користувач може виконувати ті ж дії, що й за допомогою графічного інтерфейсу. Для виконання деяких завдань режим командного рядка набагато зручніший за графічний режим.
Компіляція ядра — це збирання та оптимізація ядра Linux. Компіляцію ядра виконують при оновленні ядра, при підключенні нових модулів, що завантажуються, і т.д.
Конфігураційний файл — системний файл з налаштуваннями системи або програми. Нижче наведено приклад фрагмента такого конфігураційного файлу веб-сервера Apache
ServerAdmin admin@domain.com
ServerName domain.com
ServerAlias www.domain.com
DocumentRoot /home/www/domain.com/www
Options FollowSymLinks
AllowOverride All
Order allow,deny
allow from all
LogLevel warn
CustomLog /home/www/domain.com/log/apache.access.log combined
ErrorLog /home/www/domain.com/log/apache.error.log
RPM (Redhat Package Manager) — програма, що призначена для роботи з файлами. Система керування пакетами RPM використовується для створення пакетів, які відповідають специфікації Linux Standard Base.
RPM-пакети — пакети даних, що підготовлені для обробки програмою RPM.
Samba — програма, яка дозволяє комп’ютеру з Linux вільно взаємодіяти з комп’ютерами, на яких інстальовано Windows. Має клієнтську та серверну частини.
Swap-розділ — механізм віртуальної пам’яті — спеціальний розділ жорсткого диска, який використовується для підкачки ОЗП. Використовується для переміщення неактивних фрагментів пам’яті з ОЗП на жорсткий диск та звільнення ОЗП для завантаження активних фрагментів пам’яті. Найчастіше створюється swap-розділ приблизно рівний 1-2 ГБ або трохи більше.
Рут (root) або Суперкористувач — адміністратор у UNIX-системах. Має всі права користувача і може виконувати будь-які операції.
Файли пристроїв — доступ до пристроїв у UNIX-системах відрізняється від доступу, реалізованого в інших системах. У ОС Linux всі встановлені у системі пристрою представлені як файли. Взаємодія з пристроєм виконується через цей файл, який обслуговується модулем ядра Linux. Ці файли знаходяться в каталозі /dev.